Сучасна українська література:представники та напрямки,перспективи.Власні твори.
|
Опубликовано: 3591 день назад (28 ноября 2014)
|
|
Найкраще, що я читав останнім часом із сучасної української літератури - це "Трохи пітьми" Дереша. По-перше, просто сильно, по-друге, дуже весело, а по-третє, так замислюватися не кожен твір може змусити
Ярик Золотарёв
#
28 ноября 2014 в 17:11
|
|
Зараз читаю Дереша "Культ".як на мене книга трохи"загублена" як i ii головнi героii.але дуже цiкава.менi подобаэться
|
|
Роман Чорный
#
28 ноября 2014 в 17:11
|
|
А мені Жадан більше подобається...Ось недавно Гімн демократичної молоді прочитав...
|
|
Vladislav Yudin
#
28 ноября 2014 в 18:35
|
|
Зараз читаю Історію лінгвоциду в документах. Важко читати... Документи комуністичної диктатури взагалі дуже складно сприймати, тому що там за кожним рядочком є кривава історія знищення української нації. Треба мати залізні нерви.
А з художньої літератури нещодавно прочитав "Сагайдачного" А.Чайковського. На жаль, вціліло тільки перших три книжки. Ті дві, які Андрій написав, безслідно зникли в імлі часу. Але вже один сучасний письменник Ю.Сорока вирішив написати двотомник "Хотин", в якому виписав постать Сагайдачного під час знаменитої Хотинської битви запорожців разом з ляхами проти турецької армії.
Ще сподобалось читати Нечуя-Левицького "Гетьман Іван Виговський". Дуже повчальна історія.
|
|
Ольга Райдугина
#
28 ноября 2014 в 18:51
|
|
а я нещоданвно прочитала Андручяка "Брати грому". то може й не дуже сучасна література, проте дуже допомагає у "вирощенні патріотизму"... вона про воїнів УПА... а щодо сучасної літератури - звісно Жадан і Дереш, Андрухович... трохи читала Т.Прохасько - непогано пише. а ще в мене є Жолдак, але я ніяк не можу налаштуватись на читання його творів...
|
|
Ярик Золотарёв
#
29 ноября 2014 в 00:31
|
|
Вчора написав есе,такий собіроздум-позитив про скадну,але досить типову життєву ситуацію..кого цікавить пишіть в асю,номер у попередній темі
|
|
Роман Чорный
#
29 ноября 2014 в 00:44
|
|
"Брати грому" Андрусяка - це, якщо не помиляюсь, про Симчича (Кривоноса) - він довгий час жив у Запоріжжі...Ми їздили його провідати кілька років тому...Легендарна особистість...
Ярославе, чому ти свої твори десь в інеті не викладеш?..Наприклад на http://pinkie.lviv.ua/
|
|
Андрій Ваніхін
#
29 ноября 2014 в 01:05
|
|
Доречі, коли до нас приїжали Андрухович, Жадан і Дереш, ходив хто-небудь?
|
|
Олена Сотнікова
#
29 ноября 2014 в 01:15
|
|
я не ходив)) реклама того була поганенька. люлжнюю дереша. невідомим чином трапила на його Намір в папері. ще не читала. а крім неї вже всьо перечитала. а Жадан не подобається. якось вже все електрично-алкогольне. можна відмітити Карпу, Андруховча, Луцишину.....
|
|
Андрій Ваніхін
#
29 ноября 2014 в 03:11
|
|
То діло таке, кому що подобається... Хоча мені дивно, що Жадан "електрично-алкогольний" , а Карпа - нічого.
Алена Сирык, а ти що, і "архе" спромоглася прочитати?
|
|
Олена Сотнікова
#
29 ноября 2014 в 05:10
|
|
жадан такий бо пише про електропотяги і пійло. а карпа вона легка на слові і відверта.
архе прочитала)) мего-книжка!!!!!!!!!!!!!!!!
|
|
Андрій Ваніхін
#
29 ноября 2014 в 05:14
|
|
Класно, архе прочитала... оце вже точно книжка не "легка на слові"
|
|
Олена Сотнікова
#
29 ноября 2014 в 05:44
|
|
о тааа...на початку мені дах зривало. а потім втягнулась. все так просто!!! далі там дівчинка залізла на платформу станції "бескиди" і сказала шо в неї дежавю. я їхала потягом з ужгорода до києва. і перед прочитанням цієї сторінки довго перлась від назви промайнувшої станції "бескиди" і сказала подрузі шо в мене дежавю. буває ж//
|
|
Ліна Руденко
#
29 ноября 2014 в 08:31
|
|
Раджу перечитати або почитати новелістику Хвильового. Невисловимо сильно!!! Ще й досі не можу збагнути, як можна було "Я (романтику)" вивчати в 11 класі!!! Література ця модерна, проте вартує уваги неабиякої.
|
|
Оля Четвертакова
#
29 ноября 2014 в 09:16
|
|
я вельми перепрошую,та як можуть подобатись твори,суть яких -суцільний мат.(це стосується Любка Дереша). і що сильного в його "Трохи пітьми","Поклоніння Ящірці","Культ"? ще раз перепрошую,якщо образила чиїсь тендітні почуття до цього письменника.
|
|
Андрій Ваніхін
#
29 ноября 2014 в 10:46
|
|
Мат справді є. Але казати, що він - суть творів, щонайменше некоректно. Це ж не Подерев"янський:). По-перше, Дереш дуже класно володіє словом, його читати дуже легко (окрім "Архе")))), має величезний словниковий запас. Мати лише створюють реалістичність і не забивають діалоги (доречі, у Дереша його й небагато) По-друге, що сильного в його книжках. "трохи пітьми", наприклад, має стількі філософських ідей, як грандіозних, так і ідейок, що просто дух захоплює.
|
|
Олена Сотнікова
#
29 ноября 2014 в 10:53
|
|
гиги)) де це в Дереша суцільний мат?))) ви шо!!! то Карпу почитайте чи що. там його і то більше. мат - це література. треба лише вміти його правильно вжити. звісно література не для тих хто при нецензурщині і пошлості червоніє, але це література! про пітьму погоджуюсь.
|
|
Ольга Райдугина
#
29 ноября 2014 в 11:55
|
|
to Роман Павлів: так, Брати грому - про Симчича. ти теж читав? класна книжка))
|
|
Ольга Райдугина
#
29 ноября 2014 в 12:41
|
|
і ще прохання: дайте мені хтось почитати Архе!! дуже прошу)) а то всі говорять про неї, а я ще не читала...(( можна було б звісно прочитати в І-неті, але паперові книжки він не замінить!))
|
|
Андрій Ваніхін
#
29 ноября 2014 в 13:38
|
|
Без проблем. Тільки обов"язково повернути. Бо книжка із автографом Дереша, шкода було б втратити її.
|
|
Ольга Райдугина
#
29 ноября 2014 в 14:22
|
|
)) ок. як дочитаю Жолдака і все інше, що я минулого разу в бібліотеці взяла - прийду до тебе за Архе))
|
|
|